СВЯТІ І НЕПОГРІШНІ. 

Повтор написаного мною колись у Фбуці.

Серед членів КПСС були непогані, а може, навіть і хороші люди. Лікарі, вчені, письменники, митці.

Які лікували людей, робили відкриття, так чи сяк сіяли "розумне, добре...".

Але їх членство в КПСС не відміняє злочинності організації, що погубила мільйони людей. А добрі справи не знімають повністю відповідальності з них за цю участь.

І серед членів Націонал-Соціалістичної партії Німеччини також були  лікарі, митці, вчені... Мабуть, і між ними були непогані люди.

А тепер продовжимо. Є така "релігійна" організація, з мільярдними статками і майже безмежними матеріальними можливостями. Яка створила і розганяла ідеологію "руского міра". Ця ідеологія, в свою чергу, стала основою збройного вторгнення в Україну і геноциду українців. Очільники якої на моїй пам'яті жодного разу за останні 15 років не демонстрували принаймні ритуальну повагу до поліетнічності своєї пастви (що хоч якось робили ті ж комуністи). 

А їх "незалежні в самоуправлінні" підлеглі / чи вже не підлеглі? 

Цікаво, хто із архиєреїв з тих, що на південь/схід від Києва - проповідував хоч іноді державною мовою? (знаю лиш одного з літературною українською, з провінційної єпархії). Наполягав на цінності української ідентичності? Мав співпрацю з українськими культурними організаціями та українським громадянським суспільством?

Тобто - вони на практиці (тихцем) реалізовували ідеологію "руского міра", "славянского единства"? 

- в якій справжня українська ідентичність - це "бендерівщина", а "малоросійщина" - це галушково-шароварна етнографія, на кшталт "кубанского казачества".

Тож і серед них є начебто хороші люди... Які, утім, своїми і начебто добрими справами ніяк не запобігли опору московській агресії. (( 

А, якщо по справедливості - по мінімуму, треба було би хоча б послідовно і публічно засудити анти-християнську і антилюдську по суті ідеологію  ексклюзивізму, коли "Святая Русь" є єдине істинне християнство, а всі інші єретики і розкольники. Ідеологію глобальної переваги московської культури (починаючи від мови богослужіння, проповіді та спілкування).

Але - характерно. Ця організація (і у своєму центрі, і у нашому "вже не філіалі") - ніколи ні в чому не вважала себе перед кимось винуватою. Приводів до покаянь немає... Ні за ідолопоклонство перед імперською владою та перебування у "пристяжних" в Росімперії та жорсткій асиміляції (українців - найбільше!) в часи Рос. імперії, ні в панегіриках Сталіну і большевикам, ні в новій осанні путінізму (можна згадати, як один із "маститих" митрополитів публічно вітав "Его превосходительство" з черговим сходженням на престол. А побрякушки-ордени?).

Раз ми Церква - значить святі і непогрішні. Амінь.

Якщо інші хочуть про щось з нами розмовляти - хай вони каються. 

До речі - відносно особи персонально: у християнстві ті, хто не каються - найдалі від Бога..