15 років тому в осетинському місті Беслані першого
вересня - в день початку навчання терористи (переважно чеченські, а також
інгушські) взяли в заложники близько 1100 дітей, їх батьків та вчителів.
Стріляючи в повітря та над головами людей, терористи загнали всіх з території
біля школи у шкільний спортзал.
Більшість терористів мали на собі пояси шахідів, а у приміщенні спортзалу швидко розмістили «розтяжки» з
вибухівкою, що унеможливлювало, як вважали усі (крім чекістів при владі),
прямий штурм Вимогою терористів було
надання незалежності Ічкерії (Чечні). Відповідальність за теракт взяв на себе
Шаміль Басаєв.
Через день російські силовики почали штурм (пострілом зі
«Шмеля», потужного вогнемету). Також долучилися танки і гелікоптери. Почались
хаотичні вибухи і стрілянина. В результаті, за офіційними даними, загинуло 334
людини, з них 186 дітей. Подія приголомшила весь світ, особливо російськомовний
і російсько-залежний інформ. простір (найбільш неупереджено про подію - див. англійську
Вікіпедію, ) Вічна пам'ять невинно убієнним!
А тепер про те, про що не прийнято говорити. На той час
уже кілька років йшла російсько-чеченська війна (друга від початку 90-х), в
якій уже загинуло, як мінімум, КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ ТИСЯЧ людей, переважно чеченців,
із них ТИСЯЧІ невинних жінок і дітей. Багаторазово більше, ніж від головорізів
Басаєва, які статистично не наблизилися у своїй відповіді до «зубу за зуб». І майже ніхто у
цивілізованому світі (і нецивілізован
Чи поведінка путінських силовиків була іншою, ніж їхніх
вчителів у 40-х роках – коли, наприклад, «м’ясник» Жуков кидав сотні тисяч
майже беззбройних українців на Букринському плацдармі під Києвом на німецькі
кулемети? Або коли «стрибки (ястрєбкі)» разом із повстанцями-упівцями нищили
селян на Галичині і Волині після війни?
Нічого нового. Характерним є спогад-ілюстрація
відомого «ліберального» імперця Алєксія Венедіктова, який розповідає на
«Ехо Москви» про особливості прийняття рішення російської влади щодо
використання сили. «…Помнишь
ли ты знаменитую историю
с количеством
заложников. Когда все говорили 323 заложника» - владі хотілося робити вигляд, що у школі всього
трошки людей – ну, якщо за два роки перед тим у «Норд-Ості» не побоялися
нападати при 900 заложниках, то при 300 і поготів. Вєнєдіктов натякає (якщо
йому вірити), що, якби не його запевнення у великій кількості людей-заложників,
то стріляти стали би «на ходу», без жодної підготовки, і тоді кількість
загиблих в рази перевищила би наявну трагічну цифру.
Цитата з розмови із причетним до рішення
чиновником. Вєнєдіктов: « Вы сейчас
будете принимать решение про штурм. Вот сейчас ты бежишь на совещание. Я конечно, импровизирую. Но вы должны знать в любом случае, что там
в 4 раза больше людей
внутри. ... Я ему
изложил, он меня
обматерил, бросил трубку. Ушел на совещание. А через пять дней он мне позвонил: «И, кстати, тебе спасибо»… Ось таке
воно – чисто
сталіно-жуковське ставлення до осетин, своїх співгромадян та історичних
союзників росіян на Кавказі.
Уважні люди (і автор зокрема) уже в ті роки, і
після Норд-Осту, 2002 року, і услід чеченській війні, розуміли, що ніяких
моральних обмежень щодо крові у них немає. І це підтвердила війна «08.08.08» (Грузія), і
десять тисяч полеглих на Донбасі, і , мабуть, біля сотні тисяч в Сирії. Їх і
мільйони смертей не зупинять. І лише «голову схопивши в руки» - дивуєшся: як
може президент країни – лідера Європи називати цю нелюдську політреальність
«глибоко європейською»??
А яка відповідь ефективна? Тверда, моральна, християнська
у своїй основі – саме таку давали у свій
час Рейган і Тетчер радянській агресії. До речі, Афганістан, об який обламав
зуби радянський колос – захистився значною мірою завдяки американській зброї. Але
духовно-моральна основа є більш важливою: тверда, послідовна опора на цінності
і принципи. Духовне начало, якщо воно присутнє, формує і матеріальні чинники
навколо себе.
Тому – будьмо пильними. І, як вчили нас наші
герої-попередники, що не корились Мордору: «Не вір. Не бійся. Не проси».
Немає коментарів:
Дописати коментар