ІЩЕ РАЗ ПРО СЕНС ІСТОРІЇ: ЧИ МОЖЛИВА ЖИТТЄСТВЕРДЖУЮЧА ВІЗІЯ УКРАЇНИ?

Слухаючи по радіо бесіду моєї улюбленої Ілони Довгань з якоюсь розумною жіночкою (не розібрав прізвище), яку відрекомендували якось на кшталт нейропсихолога, почув від неї просту (і при цьому мудру!) відповідь на очевидне і типове запитання: що робити, щоб робота приносила задоволення і давала перспективу? Відповідь така: робота (а ширше - усяка діяльність) має містити три компоненти: давати сенс, містити опції розвитку і сприяти налагодженню позитивних стосунків у мікросоціумі (колективі). Це - як я зрозумів.
Виходячи з цього, спробую поміркувати на тему, винесену в заголовку. Але трохи згодом ).